Не раз ця осінь із вершини Лікує зором, без аптек. Рожева латка конюшини – І вже не ниє поперек. І вабить очі листу линька –

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Не раз ця осінь із вершини Лікує зором, без аптек. Рожева латка конюшини – І вже не ниє поперек. І вабить очі листу линька –
Ти подивись, яка таки краса! Поглянь, поглянь на вроду незбагненну! Чарівна, – мало сказано, дивись! На милість її дещо потаємну . Свій погляд приверни до
Липовим медом душа, як бджола, Спрагу любові втамує достоту, Тим, що ніжніше дитячої цноти, І солодкіш, ніж напій у жнива. Молодість – ось де любові
Весняна́ заметіль у дворі – Пелюсткові летять снігопади… Вийду я о ранковій порі, Щоб сп’яніть ароматами саду. . Заметіль у дворі, заметіль… Відцвітають старі абрикоси.
Сьогодні день ластівки – символу весни. Прилетіла рання ластівка – Вродить нива, буде ласівка. Прилетіла благовісниця – Все хороше, кажуть, здійсниться. Ластівко, ластівко, Візьми ластовинки,
Осінь яблучка вмиває, Промінь пестить пустунів, Гілка, мов малят, гойдає, Баба ж хоче вергунів!.. Яблук піде назбирає, Тісто ставить, підійде… Дід у хаті виглядає, Мо