поезія авторського жанру злЮби * * * НА ХОЛОД ХОЛОД-НІМ (однім) асфальті паперу мачинки (були колись інки!) слів про ростають у Час оживе о! живе!
Позначка: філософія життя
Божий Постулат
Батьки навчали нас ще з давнини: Постукай. І тобі відчинять двері. Можливо що прийшов і не туди, Але завжди запросять до вечері. І я, керуючись
Лікую душу
Листя побільшало жовтого, Вітер зірвавсь…Невтерпець! Запах залишився лілії жовтої, Літо збігло зовсім нанівець. А за літом -цілунки, думки… Зустрічі трепетні і побачення! Ти б за
Завяжи узелочек…
Завяжи узелочек на память, Может, вспомнишь о нашей любви, Прежних чувств твоих вспыхнет вдруг пламя… Только в осень свою не зови. . Не приду я
Турченко Вячеслав Михайлович
Народився у 1960 році в селі Олексіївка Роменського району Сумської області. Батьки – педагоги. Українець. У 1978 р. закінчив школу та поступив до Одеського Вищого
Важно то, что вы…
Мне не важен цвет лица. И не важно, как одеты. Важна мне, всего, душа. Не вопросы, а ответы. Мне не важно сколько лет. Что имеете