Липовим медом душа, як бджола, Спрагу любові втамує достоту, Тим, що ніжніше дитячої цноти, І солодкіш, ніж напій у жнива. Молодість – ось де любові
Позначка: Андрій Кубах
Козак і яничар
Сучасна балада Нове століття новий його знак: Зрадницю-люльку закинув козак, Вийшов на битву без шаблі й меча, Словом, неначе стрілою, влуча. Щира й правдива козацька
Спадок доброти і мудрості…
У сім’ї – батько, в родині – старійшина. Це ті, у кого ми вчимося і поруч із ким почуваємося комфортно і впевнено. А чи може
Радяться земляки
Не відаючи етимології слова «земляцтво», я все ж упевнений, що той, хто вперше його промовив, був сповнений добрих почуттів не лише до власної родини, роду,
Тарасів біль
… А пам’ятник стоїть, як і стояв. Твій бронзовий двійник – великий свідок. Ми всі йдемо – та по чиєму сліду? В якому напрямі? Де
“Я музою посвячений…”
Полемізуючи з однодумцями про сучасну українську поезію, із тих пір, як зазнайомилася з Андрієм Івановичем Кубахом, незмінно повторюю, що він є одним із найталановитіших авторів