Лікувальні заклади м.Ромен та повіту до 1917 року середніх медичних працівників одержували в обмеженій кількості з Полтавської земської фельдшерської школи, відкритої в 1871 році і Кременчуцької земської фельдшерсько-акушерської школи, відкритої в 1904 році. Обидві школи випускали щорічно по 30 фельдшерів і фельдшерок-акушерок. Вони розподілялись у лікувальні заклади Полтавської губернії.
У роки громадянської війни (після 1917 р.) в зв’язку з появою масових епідемій тифів та інших інфекційних захворювань різко відчувалася нестача середніх медичних працівників. Для розв’язання цієї проблеми у 1920 році в Ромнах відкрита школа медичних сестер. Її організатором і завідуючим був лікар Ф.І.Березанцев, він же був автором підручників з анатомії, фізіології та фармакології для середніх медичних шкіл.
Школа спочатку не мала свого постійного приміщення, заняття проводились у вечірній час у загальноосвітніх школах міста. У 1930 році школі було виділене одне з приміщень психіатричної лікарні. Школа готувала медичних сестер для лікувально-профілактичних закладів спочатку Роменського повіту, а потім – округу. У 1924 році на її базі організовані дворічні курси медичних сестер Українського товариства Червоного Хреста.
У 1931 році школа реорганізована в медичний технікум, який готував фельдшерів. З 1936 року на його базі відкрито фельдшерсько-акушерська школа, її директором був призначений Мурашко, заступником з навчальної частини – А.Ф.Заборний.
У період Великої Вітчизняної війни цей медичний заклад не працював. З серпня 1946 року директором школи, що почала знову функціонувати, призначено лікаря Ф.Й.Свєтлакова. У 1953 році школу закрили, учнів перевели у м.Виноградово Закарпатської області.
У 1938 році в Ромнах відкрито фармацевтичну школу з набором 60 учнів. Одночасно до 1953 року тут функціонувала фельдшерсько-акушерська і фармацевтична школа. Фармацевтична школа готувала провізорів для Сумської і Чернігівської областей. Її директором до 1954 року працював І.М.Завельський. Школа свого приміщення не мала, містилась у ветеринарній школі.
До Великої Вітчизняної війни школа випустила близько 300 помічників провізорів. Під час війни вона не працювала, а почала працювати з вересня 1944 року. Директором знову став Й.М.Завельський, який повернувся з фронту.
Спочатку заклад містився на околиці міста, з 1945 року його переведено в півтораповерхове приміщення по вулиці К.Маркса, де до того знаходилася рентгенстанція.
У 1953-54 навчальному році фармацевтичну школу перейменовано в медичне училище. Крім фармацевтичного були відкриті нові відділення: медичних сестер загального профілю, медичних сестер для дитячих лікувальних закладів, акушерок. Директором знову став лікар Ф.Й.Свєтлаков, заступником з навчальної частини – Р.М.Шелудько (на цій посаді в фармшколі з 1950 року).
Через аварійність приміщення у 1968 році училище переведено в приміщення колишнього технікуму механізації сільського господарства по вул.Горького. Учбовий процес поступово був переведений на кабінетну систему, обладнані кабінети анатомії, хірургії, акушерства й гінекології, першої долікарської допомоги.
Штатними викладачами працювали: Д.О.Цот ( історія), І.С.Пославська (російська мова й література), А.Е.Шульга
(українська мова й література), А.Ф.Заборний і Б.М.Ющенко (математика).
Лікарі центральної районної лікарні викладали медичні предмети, на базі відділень лікарні проводили практичні заняття з учнями: Ф.Й.Свєтлаков (нормальна анатомія з фізіологією), К.Г.Сушков і Є.О.Войткевич (організація охорони здоров’я), К.Д.Іоакиміс, М.В.Басс, М.Р.Олексенко (хірургія), М.С.Левашкевич, К.О.Букшевана, О.А.Недогарко, О.С.Орел(акушерство і гінекологія), М.М.Вайнберг, В.Г.Нелін (внутрішні хвороби), П.І.Литвинко (інфекційні хвороби і мікробіологія), З.Г.Ласкіна, С.А.Скиба (дитячі хвороби), Л.І.Івановський, О.В.Задвернюк (хвороби вуха, горла, носа), П.Д.Угрюмова, М.А.Боярина (очні хвороби), О.О.Яновський, А.М.Задвернюк (нервові хвороби), Г.М.Малашенко (фармакологія), Р.В.Скляр (фізіотерапія).
З 1955 року по 1961 рік директором училища був лікар О.А.Євтушенко, з 1961 по 1968 роки – лікар Т.О.Хмарська, з 1968-1972 рр. – лікар М.І.Бруяка.
У 1972 році директор училища М.І.Бруяка переведений на посаду головного лікаря районної санітарно-епідеміологічної станції.
У 1973 році за наказом Міністерства охорони здоров’я медичне училище в м.Ромни закрито, набір учнів на 1973/74 навчальний рік не оголошувався.
У 1973-74 роках виконував обов’язки директора викладач В.В.Язвинський. Учні однієї групи фармацевтичного відділу, що не закінчили його, були переведені в Глухівське медичне училище. Майно і наочні посібники передані також туди.
Останній випуск однієї групи фармацевтичного відділення і однієї групи відділення медичних сестер був у 1974 році.
За 54 роки середні медичні заклади в місті Ромни підготували понад чотири тисячі спеціалістів з середньою медичною освітою.
