Будь благословенна, отча земле,
ти подарувала нам життя,
ті скарби, що все єство приємне, –
ясний розум, світлі почуття.
Д. Білоус
Коли засноване село Андріївка Роменського району – достеменно ніхто не знає. Старожили стверджували, що поселення виникло на початку XVIII ст. А назване воно так на честь російського полководця Андрєєва, який підкорив козаків, що жили у Великому Лісі. До возз’єднання України з Росією землі села належали польському магнатові Ієремії Вишневецькому.
У 1742р. цариця Єлизавета подарувала село Андріївку Олексію Григоровичу Розумовському. У XVIII ст. с.Андріївка входило до Галицького повіту Полтавської губернії і було центром волості. Згодом поселення розросталося – і на правому березі р. Артиполот виникло Загребелля(тобто розташоване за греблею).
Село Андріївка пов’язане з іменами багатьох відомих людей. Його історичне минуле славне і знамените. Ось що записане про нього в книгу народної пам’яті.
Десь в 1801 – 1802р.р. Олексій Григорович Розумовський видав свою доньку Варвару за Миколу Григоровича Рєпніна і подарував їм кілька маєтків, у тому числі й Андріївку.
У 1843 і в 1845р.р. в селі Андріївці перебував Тарас Григорович Шевченко, гостюючи в маєтку Рєпніна. Під час першого візиту він дописав тут поему „Тризна”, а під час другої – намалював картину „Стінка”. Зараз ця картина знаходиться в музеї Т.Г.Шевченка в Києві.
У 60-х роках Рєпніни передали свої володіння поміщику Кочубею.
У 1827- 1845р.р. в селі Андріївка було збудовано Миколаївську церкву, яку зруйнували в часи сталінізму.
Багато заповітних місць у с.Андріївка. Та найбільш ревно його мешканці бережуть пам’ять про перебування в цих місцях Т.Г.Шевченка. Це є свідченням глибокої любові й шани до Кобзаря. Є в селі Тарасова криниця, Тарасів підвал і знаменитий Тарасів дуб, під яким відпочивав український поет. До цього часу в селі побутують легенди про те, як Шевченко перебував у Андріївці. Ось, наприклад, одна з них.
Коли трійка коней порівнялася з могутнім крислатим дубом, Шевченко попросив зупинити. Вийшов з тарантаса. Пройшов кілька кроків і став милуватися дубом.
– Років з п’ятсот буде, – запитав він старшого кріпака, який вийшов з городу до невідомого пана.
– Мабуть, більше. Старожили розповідають, що під цим дубом відпочивав Богдан Хмельницький.
Шевченко попросив кріпаків підійти до дуба. Вони взялися за руки і обхопили стовбур могутнього велетня. З тих пір дуб називають Шевченковим.
Інша легенда.
З давніх-давен посеред лісового масиву, що в народі іменують Великий ліс, б’є могутнє джерело. Василь Миколайович Рєпнін запропонував Тарасові Григоровичу посмакувати цілющої джерельної води. Того ж дня Тарас Шевченко допомагав кріпакам встановлювати зруб до криниці. З тих пір цілюще джерело мешканці називають Тарасовою кринице..
Андріївка багата на ліси: Васильківщина, Куликівщина, Великий ліс, урочище Стінка. Назви цих топооб’єктів цілком прозорі: Васильківщина і Куликівщина пов’язані з антропонімічним джерелом; назва Великий ліс вказує на розмір географічного об’об’єкта; Стінка, напевне, – від того, що дерева стоять стіною.
Андріївка – дуже мальовниче село, затишне і привабливе своєю красою!