Каже людям голова
На колгоспних зборах:
“Є інструкція нова
По трудових спорах.
На добу десять годин
Будем працювати,
І при цьому добавлять
Не будуть зарплати.
Іноземець-господин
Правду знати хоче,
Чи за це ви, як один,
Візьметесь охоче?”
Зразу ж вийшов профсоюз,
Лепту свою вносить
Це, мовляв, під силу груз
По дванадцять просить.
Іноземець розгубивсь;
Чи ж таке буває,
Щоб отак народ скоривсь,
Голову й питає:
А ну, каже, всім скажіть
Вішатись в суботу,
Чи не кинуть в одну мить
Всю вашу роботу?”
Коли ж чує – в залі шум,
Гомін не вщухає,
“Що це в Вас прийшло на ум”, –
Голова питає.
Тут виходить комірник
Дещо з’ясувати:
“Люд до цього не привик,
То ж бажає знати.
Ось дозвольте запитать,
Бо у нас тут спори
Чи вірьовки з дому брать,
Чи давать з комори?”
