Буревій такий, аж жах,
Люто з півдня задува,
Робить шкоду по садах
Та дахи з домів зрива.
З стріх бурулі позвисали,
Баранами вікна стали,
Снігу гори намело –
Заморозило село.
Не було такого зроду
На річках товстого льоду.
Важко стало жити птиці:
І горобчику, й синиці.
Поховалися під стріхи
Від зимової потіхи.
Вітер виє дні і ночі,
Хуртовина лізе в очі.
