Після революційних подій 1917 року, встановлення Радянської влади на Роменщині і з організацією в місті ревкому і повітового виконавчого комітету робітничих, селянських і червоноармійських депутатів у 1919 році повітова лікарня стала називатися повітовою Народною лікарнею.
У 1923 році були скасовані губернії, повіти, а утворені округи. До Роменського округу ввійшли деякі райони з медичними установами Прилуцького Чернігівської та Лохвицького і Гадяцького Полтавської областей.
З цього часу повітова Народна лікарня почала називатись окружною Народною лікарнею. У 1926 році вона нараховувала 110 ліжок. У Прилуцькій лікарні було 30 ліжок, по 15 – у Гадяцькій та Лохвицькій. У Гадячі був туберкульозний санаторій на 110 ліжок ( з 1929 р. – 135 ліжок).
Крім окружної Народної лікарні в місті були протитуберкульозний диспансер на 5 ліжок, дитяча Республіканська психоневрологічна лікарня на 350 ліжок.
Територія округу в 1926 році для медичного обслуговування населення розділена на 24 лікарські дільниці, в середньому на кожній – 44659 жителів, радіус обслуговування – 17-20 кілометрів. Тоді функціонували сільські дільничні лікарні з ліжками: Смілівська (20), Глинська (5), Великобубнівська (10), Хмелівська,Перекопівська, Коровинська ( по 15), Бацманівська (12).
На сільських лікарських дільницях у 1926 році надано медичну допомогу 280407 хворим.
У селі Піски був санаторій для хворих на грудні хвороби на 15 ліжок.
У 1929 році лікувальна мережа із допоміжними службами збільшилась і склала 15 лікарень, 51 амбулаторію, поліклініку, тубсанаторій, вендиспансер, 3 венпункти, фізіолікарню, зубну лікарню, баклабораторію, клінічну лабораторію, консультацію для хворих жінок і грудних дітей, пункт ” 0хмадит” для дітей. В окрузі нараховувалося 13 госпрозрахункових аптек, в тому числі 9 – у селах.
Бюджет охорони здоров’я в окрузі на 1926 рік складав 26963 крб., на 1927 рік – 327500 карбованців.