Олена хутко схопилася з постелі, зачерпнула п’ятірнею з діжки води, хлюпнула на обличчя (от і все вмивання), заходилася терти свиням буряки. Замішала їх дертю, винесла
ПРОПАЖА
Сидить дід Колько на лавочці біля свого двору, непорушно дивиться поперед себе, як капітан океанського корабля, на високі, темно-зелені хвилі. Бачить кепсько, замість перехожих на
Світлана Яковенко
Дим і тиша стояли над селом. Палали поодинокі копиці сіна. Люди зі зболеними лицями покидали свої домівки і, притуливши дітей до грудей, мовчки йшли до
Оля Яковенко
Добрий дядечко Грім Прийшла тепла весна. Все навколо зраділо їй. Ластівкипурхали в небі, вітерець грався у вітах берези, сонечко зігрівало землю. Хмарки заморилися за зиму
Осень
Кружит осень листья в танце озорном, Ласковое солнце в небе голубом. Смелой, вольной птицей, Вновь оставив дом, Улечу купаться в свете золотом. Это ведь последние
Гоголю посвящается
Писатель отчий край боготворил, Как задушевно он о нём писал. Как вечера в Диканьке он любил О том он в повестях нам рассказал. ****************************** Прекрасна