ДОРОГА ДО БОГА Ходити почало мале дитя. Від хвилювання ручки простягає До того, хто йому і дав життя, До того, хто усе йому прощає. І
СКРИПКА
СКРИПКА Скрипонька грає, неначе царівна. Серцем відчула: вона є чарівна. Море запінилось, зашумувало – Так почуття у мені вирувало. Музика лине, я жду порятунку, Серце
Моя Україна
ВЕЧІР Вечір. Тихо. Сонечко сідає. Ластівка низесенько літає. Зіронька вечірняя зійшла, Пригорнула до свого крила. До берізки ніжно доторкнуся. Радісно до мальви повернуся. Місяць пропливає
Танцуют рыбы вокруг меня
Я СО СВОИМИ МЫСЛЯМИ НАЕДИНЕ Я со своими мыслями наедине. О завтрашнем ли, о вчерашнем дне Я думаю сегодня. Разлучница сама и сводня. Безжалостна к
Какой же, право, я чудак
Какой же, право, я чудак Не я ли был тобою брошен? Не ты ли брошенная мной? Ты в моей жизни безалаберной земной Была любовницей, подругой
Да, я была мечтой поэта
Одинокая мадам Одинокая мадам – моя попутчица. Мне бы с ней поговорить. Уж как получится. Чай ли, кофе ли, вино. Безразлично ей. А в глазах