( триптих ) Холодний дзвін. Жахливий дотик криги. Здавалося – ні краю, ні кінця! Тих сторінок не вирвати із книги, Що чорним болем вписані в

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
( триптих ) Холодний дзвін. Жахливий дотик криги. Здавалося – ні краю, ні кінця! Тих сторінок не вирвати із книги, Що чорним болем вписані в
Мои неповторимые года Проносятся, как птицы вереницей. Лишь память сохранит мне навсегда Друзей ушедших дорогие лица. По детству как катком прошлась война, Хлебнул я горюшка
СОН Мені приснився сон – поганий і болючий, Несуть мене вітрила у той голодний час. І вп’явся в моє тіло іржавий дріт колючий, І їсти,
Розкидані їхні кісточкибули скрізь – і по бур’янах, і по дорогах,і в полі. Ямборська Олександра. Про голод я не чула… Про голод я ніколи не
(Біля меморіальної дошки Л. Полтаві на школі в с. Вовківцях) Ти прийшов не в хату –– В рідну школу. Повернувсь, “тож вип’єм самогону З самого
Під горою Золотухою. Ти між полями, Наче дядина. В колгоспі ти була Свекрухою. Жива загадка Нерозгадана : Чому ти звешся золотухою? Везли в музеї Мінерали