Місто – ромен-цвіт над річкою вгорі. З засульської дороги видніється мені. Будиночки в садках, неначе ліхтарі, Розкинулись картиною, немов на полотні. Ще із давніх-давен збирав
Категорія: Обрії
 |
Роменське літературне об’єднання “Обрії” відмітило п’яту річницю від дня створення. Натхненник, організатор та керівник творчого колективу літераторів – талановита поетеса та педагог Людмила Іванівна Грицай. |
Старий Ромен
Старий Ромен, зажурений Тарас… Сула тече в Дніпровії обійми. Моя Роменщино! Мій любий серцю край! Хмільних каштанів цвіте білопінний! Кругом поля, Роменщино, твої, Зрання де
Не згасатимуть в вірші
Це та людина, яка мала Незламну волю у душі. Сама вона того не знала, Що не згасатимуть в вірші Його думки й переконання, З століть
Андрій Нестерук та Анастасія Охтеменко
Білі каштани, роменські бульвари, кружать в алеях закохані пари, в парку лунають оркестрів баси, юності сміх, дзвінкі голосі. ПРИСПІВ: Рідний Ромен, рідне місто моє, серцем
Мой город
Мой град! Тут золотятся купола Собора Нового Завета, И нас зовут туда колокола, Где праведность Христа во свете. Веди в беззлобность разум, ко Христу! И
Диво
Сьогодні бачила велике диво, Як купол храму золотий вгорі пливе. У небесах повис над нашим містом І ніби за собою нас усіх він зве. Туди,