Что стоит жизнь? Одно мгновенье. Страданье, ненависть, глумление. Мы набираемся терпенья, Чтоб выбросить из головы Все крики, страхи, ужасы. Сжимая руки, не бояться – До
Позначка: поезія
Про тебе ніжно мрію
Осінній роман Листки останні майорять. Стрічає гай мене повчанням. Красуне осене моя, Я так люблю тебе печально. Не плач, не гасни, не журись, Що вітер
З думою про життя
Висота душі Відведений нам вік ми ділим на літа, Йдемо по них, як по щаблях драбини, Щоденні помисли, постійна суєта Не всім шляхи встеляють до
Заблукала доля
Перехрестя Пересіклися радощі й жалі Із тих хвилин, коли зустрілись вперше. Не знала я, що долі є і злі Й знущаються з людини так уперто.
ВО МНОГОМ ВРЕМЯ ИМЕННО ТАКОЕ
Я ВСЕГДА БЫЛ ТАКОЙ Леонову Вячеславу Николаевичу Развязали мне руки и дали мне хлыст, Чтобы я отхлестал, отхлестался. Я всегда ненавидел чужие углы, Потому-то нигде
ЯК ПАХНУТЬ НЕСКОШЕНІ ТРАВИ
ЯК ПАХНУТЬ НЕСКОШЕНІ ТРАВИ Як пахнуть нескошені трави! Ти рано мене розбуди, Поки ще дрімають заграви Й не спиті із квітів меди. Пройду босоніж я