– Не родился, наверно, ещё твой мужчина, – Прошептала тоскливо ей ночью Луна, – Только в чём, не пойму, здесь таится причина, Что ты ночи
Місяць: Жовтень 2020
Крила
Я думав, ти крила вдягати мені допоможеш, Ми б небом ставали, вбираючи простір навкруг. Я був би твоїм розкуйовдженим Сонцем, а може, І Всесвітом цілим,
Осіння троянда
Вкладаю я слова в хореї, ямби, А то і в інші розміри вірша́. Ще із весни цвітуть твої троянди, Моя троянда – літо заверша. .