Мелодійне надвечір’я залягає в морок,
Виника ясне сузіря із небесних створок.
Огортає прохолода загорілі плечі –
Зачарована природа в місячній предтечі.
Хороводи комарині вітерець здуває,
У садках, в кущах калини соловей співає.
Розлива травневий вечір запахи духмяні
Під весільні жабокричі в річковім тумані.
Мелодійне надвечіря западає в душу.
Своє щастя самостійно я сприйняти мушу.
