Розстрілюють краплями цівки дощисті Всі наші гріховні, облудні думки. Зізнаймось: чи маємо душі всі чисті?!. І що нам Голгофа, ГУЛАГ, Соловки?.. Хто роду від роду
Категорія: Ромен Людмила
 |
Людмила Валентинівна Ромен (Шевченко) – член Національної спілки письменників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Асоціації діячів естрадного мистецтва з 2001 року. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей з 2007 року. Автор поетичних збірок: «На вітрянім вогні»,(1994), «Горобина ніч», (1996), «Мовчать дерева роду…», (1999), «Яблука з неба», (2000), «Білий лебідь – лебідь Чорний», (2005), «Вірую», (2006), «Грім», (2006). Творчий сайт: https://lyudmila.romen-sula.org/ |
Білим болем квітнуть вдови…
Скрізь весна. Та не в Бахмуті: Чорно, димно… Життя – стерто. Вої – в молитви закуті, В вічі заглядають смерті. Пух летить з пісень тополі,
Образи, обрАзи, образИ
Друзі та шанувальники моєї творчості! КНИГА – СЮРПРИЗ ЧЕКАЄ НА ВАС , НА ВАШІ ЗАМОВЛЕННЯ! Експериментальна збірка ТАВТОГРАМ «Образи, обрАзи, образИ» ВЖЕ ВИЙШЛА у сумському
Столиця
Свистіли столицею снаряди. Столицю струснуло. Спалахи сліпили Сонце. Сонце сипало сіллю. Сховку!.. Сльозою-сльотою сурмив світанок. Скрикують сполохані сни. Спечені скалки скла сповзають, сипляться страхом смерти.
Як чорнобривець на снігу!
Диптих П.Д. 1. У цій хурделиці, завії так щасливо! Бо десь є ти! – високий, дужий, молодий! І родять зорі у снігах твої сади, І
Приблудна собака
Погода була так собі: негода. За комір котиться, не світять ліхтарі, Із-під коліс на пішохідних переходах Летить на одяг… Але треба йти. Зеленого чекаю. Більш