I Черёмуха Мне жаль черёмухи моей!.. Она как юность расцветала; Над нею днём пчела жужжала, И ночью пел в ней соловей. И я упившись ароматом,
Позначка: Добре побажання
Холод в душе
Зима Немая степь лежит Под пеленою белой; Ручей оледенел; пустынный луг умолк… Лишь снежный вихрь шумит Над рощей помертвелой, Да ворон каркает, да воет жадный
СИН УКРАЇНИ
Дмитру Павличку. Він син простого лісоруба, Та ліс гуцульський не рубав, Не готував для квітів згубу, Сам, наче явір, виростав. Йому і дощ, і сонце
Кому за 30
Якось з подругою рішили,піти в клуб кому за 30, Виросли неначе крила,вже той клуб ночами сниться. Накрутила бігуді,чолку ловко начесала, Намазюкала і губи, щоб не
Палити місток
Змінитись, важливо, можливо, і краще, схопитись за голову, думати, ніч, і глянути в небо безстрашно, мов пращур, і скинути мужньо з плечей параліч. По місту
Строфи
*** Зима холодным ветром дышит, Душа слезой дождя полна. Во мраке мечется она- Ответы на сомненья ищет. *** С любовью ненависть одна По силе чувств