Білі каштани, роменські бульвари,
кружать в алеях закохані пари,
в парку лунають оркестрів баси,
юності сміх, дзвінкі голосі.
ПРИСПІВ:
Рідний Ромен, рідне місто моє,
серцем я лину до тебе.
Де б я не жив, щастя вдома лиш є.
Іншого краю не треба.
Білі каштани, роменські алеї,
міст над Сулою в серці моїм.
Тут ми прощались, як школу лишали,
і знову з тобою в парі стоїм.
ПРИСПІВ:
Білі каштани, замріяні долі,
Роки пролітають – і сум бере нас.
Білі каштани друзів збирають,
І знову звучить для нас шкільний вальс.