Добрий дядечко Грім
Прийшла тепла весна. Все навколо зраділо їй. Ластівкипурхали в небі, вітерець грався у вітах берези, сонечко зігрівало землю.
Хмарки заморилися за зиму посипати землю снігом івирішили трішки відпочити. Вони полетіли далеко за обрій і, радіючи тому, що про них усі забули, полягали спати.
Земля почала страждати від засухи. Травичка і дерева безнадійно позирали на небо, виглядаючи дощу. Та хмари його не приносили. І тоді ластівки вирішили врятувати землю. Довго вони літали небом, шукаючи хмаринок. І ось одного дня пташки зустріли старенького дядечка Грома. Розповіли ластівки про страждання землі, і добрий дядечко Грім погодився їм допомогти. Він полетів за обрій шукати хмаринок. І знайшов їх. Вони солодко спали на березі моря.
Дядечко розбудив їх, і погнав хмаринки до землі. Щедро напоїли вони землю водою. І розквітли квіти, і полинув над землею їх п’янкий аромат.
Всі дякували доброму дядечку Грому. А він ще довго сердито гримав поміж хмарок.
***
Дуб
В одному лісі ріс могутній Дуб. Дуже він кожним своїм пишався листочком, кожною гілочкою, кожним жолудем.
Тільки один Жолудь не радував його: маленький непримітний, зовсім не схожий на сина могутнього дуба.
Надійшла осінь. Посипалися жолуді з дуба, полетіли до землі. Радів велетень, що проростуть на весні молоді дубочки і не одинокий буде він на цьому світі.
Одного осіннього ранку до Дуба прийшла велика дика свиня. Знайшла вона тут собі поживу на обід. Кричав дуб, та ніхто його ну чув, капала з пожовклих листочків роса – то були сльози старого Дуба. Намагався заспокоїти його маленький Жолудь, та ніхто його не чув.
А Свиня тим часом поїла всі жолуді і задоволена пішла шукати нову поживу.
Ображений маленький Жолудь відірвався від гілки й полетів униз. Згодом прикрило його жовте листя.
Холодна зима стогнала бурями, кидалася колючим снігом, шматувала тіло старого Дуба. А маленький жолудь спав тихим сном під пуховим покривалом.
Весна підійшла раптово. Побігли струмочки, зашелестіла молода травичка, виросли нові листочки. І ось з- під торішнього листя з’явився молодий пагінець молоденького дуба. Це проріс жолудь. Зрадів дуб. Тепер він оберігав своє дитя. Закривав від вітру і грози. Дубочок швидко ріс, тягнувся до сонечка.