Воля-як повітря для людини, Іноді-цінніша за життя, У неволі цвіт душі загине, Втопиться у омуті сміття. Вірність-цінник якості душі. Не полюбить серце проти волі, Хоч
Позначка: сенс життя
Лисиця та кабан
Кабан По лісу біг розлючений кабан, І кров сочилась із завданих ран. Як можна обвинить його в гріху, Що поломив кущі десь на шляху. Чи
Джомолунгма
Джомолунгма Джомолунгма вінчає Тібет, Зарождаючи магію світу. Споконвіку тібетський хребет Віддзеркалює промінь зеніту. Направляючи силу планет Для підтримки здоров’я і духу, Джомолунгма – земний амулет
Афоризми
Страх супроводжує людину тільки до початку дій. Одна частина жінок невірними буває із цікавості, друга – із помсти. Інших частин просто не буває. Хто хоче
Гімн бджолі
Я жалкую, що так трапилось в житті – Снігопад на нашу осінь налетів. Я від снігу захистить тебе не зміг. Впав на скроні сивиною білий
Зачем любить? Зачем страдать?
Зачем любить? Зачем страдать? Слезами душу мне терзать? Скажи «прощай» – и я уйду. Скажи «прости» – и я прощу. Скажи «вернись» – и я
Борисенко Любов Андріївна
Борисенко Любов Андріївна народилася 23 березня 1958 року в селищі Недригайлів. У 1975 році закінчила Недригайлівську середню школу. В 1978 році закінчила педучилище, дошкільне відділення,
Дослідження Григорія Нудьги про народні думи
У статті розглянуто внесок відомого вченого, уродженця Роменщини Григорія Нудьги у дослідження народного героїчного епосу. З’ясовано погляди науковця на природу жанру думи. Схарактеризовано міркування дослідника
Я не боюсь того, что будет
Я не боюсь того, что будет. Я не стремлюсь предвидеть это… Мне хорошо не знать покуда Я буду жить из лета в лето! Не прибегаю
День сміху
Жартами, веселими піснями, байками, музиками роменці відсвяткували День ПАМ`ЯТНИКА МАРНИХ СПОДІВАНЬ (ДУЛІ) 1 квітня 2010 р. В цей день виповнилося 10 років з дня проведення у
ДИВОСВІТ, ЯК МЕДОЦВІТ…
(Роздуми над життям і творчістю Миколи САМОХІНА до річниці його відходження за межу вічності) Як зараз чую притишений, по-чоловічому низького тембру голос: – Я так
Божья несправедливость
Когда уходят из жизни старые, больные, немощные люди, то с этим печальным событием как бы внутренне свыкаешься. Мол отмучился бедолага, отстрадался в этой такой несладкой