МОЙ ГОРОД ВСЕГДА МОЛОДОЙ Есть место у слияния двух рек. Давно обжил то место человек. Сначала тихо, незаметно жил, Потом в том месте крепость заложил.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
МОЙ ГОРОД ВСЕГДА МОЛОДОЙ Есть место у слияния двух рек. Давно обжил то место человек. Сначала тихо, незаметно жил, Потом в том месте крепость заложил.
Благословен ти, мій Ромен, Твоя земля благословенна. Серед прославлених імен Твоє для мене – сокровенне. Серед барвінкових стрічок Ти ніби рушником хрещатим Заплів між берегів
Краю мій Роменський, батьківський мій краю, Я тобою тішусь, а себе караю. Чи за те, що довго світом я блукала І тобі віддала я нікчемно
Земляки ми усі, земляки… Батьківщина мала – наш Ромен. Всі разом зберемося таки І згадаєм когорту імен, З-поміж роду яких ми племен. Ми – земляцтво,
РОМНИ – одне з найдревніших міст України, розташоване на південному заході Сумської області та 100 км від Сум на високому плато та омивається з трьох
У житті кожної людини є доленосні періоди, які впливають на всю його діяльність. Мені пощастило народитися в сім’ї, де всі, починаючи від бабусі, завжди були
Якось, перебуваючи в Японії та виконуючи свої обов’язки керівника мистецької установи, мені довелося брати участь у переговорах щодо факту передачі морського судна до Одеси. Прибувши
Роменський навчально-виховний комплекс №2 ім. академіка А. Йоффе по праву пишається своїми випускниками. В шкільному музеї створена ціла галерея імен, які слугують майбутнім випускникам прикладом
Ромен…Ромен…У цьому слові Бринить історія сама: Шевченку рідне і Франкові Було це місто недарма. А нині радість Батьківщини – Над містом ще одна зоря: Ромни
Біографічна довідка. У 1960-1970 рр. – навчався і на “відмінно” закінчив (із Почесною грамотою) Хмелівську середню школу. Був жовтеням, піонером, комсомольцем (секретарем комсомольської організації школи).
І зійде добро щедрими паростками Багато земляків наших бережуть у своїх душах палку любов про рідний край, де пройшло їх босоноге дитинство, ніжну пам’ять про
Вечір на Сулі Туман вже стелиться на лузі, І прохолода верби обійма, Темніє там, на виднокрузі, І наче диха скошена трава. Та річка гріє ще