И ЗАДАЧА УЖЕ НЕ ЗАДАЧА Старшему мичману Попову Валерию Степановичу Я смотрю из окна на дорогу пустую. Я жизнь вопрошаю свою холостую, Прошло ли всё
Позначка: сенс життя
Потяг дружби
Вже чотири роки продовжується міжнародна співпраця колективу СЗОШ № 2 ім. акад.. А.Ф.Йоффе з І ліцеєм м. Радзинь Подляски Люблінського воєводства. Згідно з програмою обміну
ДО МІСТА ТРУСКАВЕЦЬ
Навесні до міста Трускавець в пошуках чистого, вологого повітря, цілющої, прозорої води, тихого та затишного місця з зеленою, різноманітною, цікавою природою. Де в побуті одвічно
МОЄ СЕЛО
МОЄ СЕЛО Моє село, моя колиска, До болю рідне все й святе. По-іншому тут трави пахнуть І сонце світить золоте. Моє село, моє роздолля, Тут
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ Летять журавлі, курличуть, На крилах весну нам несуть. До себе вони мене кличуть, Бо, може, життя в тому суть: Щоб, часом,
Оглянись и осмысли…
Оглянись и осмысли… Все не спишешь судьбой! Мы порою не искренни даже сами с собой… Делим хлеб, с кем не следует, шлем улыбки врагам, Обстоятельства
Пора. Идём в дорогу мы…
Я научусь летать во сне, Пусть даже счастье только снится … Прочитаны судьбы страницы. Ну что нового будет там? Пора. Идём в дорогу мы… Пора.
БУДЕ В НАС ЩЕ З ТОБОЮ ЛІТО
Я ТЕБЕ ЗУСТРІНУ Терлий вечір прийшов, тихо ліг на дорогу, І зірки хороводи ведуть наяву. Я зустріну тебе коло свого порогу, Запрошу тебе в дім,
Дякую долі
За життям своїм згорьованим я плачу, За роками, що пройшли і не вернуться. Побажайте мені, люди, ви удачу, Щоб зуміла не зламаться, не зігнуться. Треба
НАЛАМАЛА ДРОВ Я
Ми з тобою Я твоя удача, Я твоя тривога, І у нас з тобою Лиш одна дорога. Так нас Небо поєднало Навік. Приспів: Забуяла земля
Матусі
Мамо, мила, ніжна й дорога, Всією душею до тебе я лину. Д е б я, нене рідна, не була, Тебе боюсь втратить назавжди єдину. Ти
СІМ’Ю ЗБЕРЕЖУТЬ ТІЛЬКИ ДВОЄ
ЩАСТЯ В ХАТИНЦІ Маленька хатинка, зовсім маленька, Як кажуть в народі, “хатина Шевченка”. Стоїть над дорогою, іграшка й годі, Нині хатинки такі вже не в