Славетний Ромен Зимовий ранок місто осяває. Шевченка пам’ятник стріча гостей. Сула й Роменка сплять під небокраєм. Соборів дзвін. Краса алей. Тут жив кобзар великий Адамцевич.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Славетний Ромен Зимовий ранок місто осяває. Шевченка пам’ятник стріча гостей. Сула й Роменка сплять під небокраєм. Соборів дзвін. Краса алей. Тут жив кобзар великий Адамцевич.
Україна не згине! До 100-річчя з дня відкриття пам´ятника Т.Г. Шевченку в Ромні Славне місто Ромен, величава Сула І розквітлі у скверах каштани. Тут Шевченко
Стоїть велично на горі Чернечій Тарас, і хмуриться його чоло. Сутуляться в зажурі з криці плечі: Чому таке занедбане село? Суворо дивиться на нас з
Кобзи Шевченка Вся у дужих обіймах граніту, Поміж верб, закосичених лоз, Як жива, десь у літній блакиті Заколисано плещеться Рось. Чебрецем пахнуть вітри навколо. Скільки
Тарас, Тарас! Поет народний, Такий величний і простий. Титан, мислитель благородний І неспокійний разом з тим. Ти кликав нас до зір, до неба, Народом бути
Не поважаю курицю і страуса. Вам крила дані Богом, але ви Лише в лайні й піску собі копаєтеcь Замість піднятися в небесній синяві. Орлиним оком
Над степом сонечко моє Яскраві промені пускає Та дню тепло дає своє. Я щастя кращого не знаю – Хіба щоб до грудей своїх Мати притулила.
ТАРАСОВЕ СЛОВО Щоб була щасливою Вкраїна, Щоб в садах співали солов’ї, Щоб звучала пісня солов’їно,- Об’єднаймося, брати мої! Нині у цьому складному світі протиборства добра
Не предавайтесь особой унылости: Случай предвиденный, чуть не желательный. Так погибает по божией милости Русской земли человек замечательный. С давнего времени: молодость трудная, Полная страсти,
Здрастуйте,люди,хто хлібом і сіллю, Як делегата,стріча новий день. Хто біля домен,в рибальській артілі Створює блага земні для людей. Хто присвятив себе лиш для добра, –
Думай українською Маєш думку, маєш мову – Не можеш сказати, Бо лише ж російською Учили міркувати. Щоб якомусь вислову Міг ти ради дати, То тобі
Хвилини йшли, свіча згорала; І вітер дув. Вона згасала… На порозі сидить сивий дід, а на дорозі вітер куряву здіймає, він дивиться тій куряві услід