Вже травень. І ліс мене манить, Де дика природа, і спокій, й краса, І щебет птахів де звучить полум’яний, На травах виблискує диво-роса. І ось
Категорія: Поезія
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Символ міста
СИМВОЛ МІСТА Місто дитинства! Де ти не будеш – Ніколи в житті Його не забудеш. Свої стежки, Свої дороги, Перші мрії, Думки, тривоги. У кожного
До Тараса
ДО ТАРАСА Ой, Тарасе! Ой, Тарасе! Устань, подивися, Чи про таку Україну Ти Богу молився? Про заплакану, нещасну Нашу Україну, Що за мить перетворилась На
Моє рідне село
Моє село – моя щаслива доля, Проміння сонячного край, Дитинства світ і юності роздолля, Життя натхненного квітучий рай. Мої стежки водили мене в поле, Де
Роменський цвіт
МІЙ РОМЕН Хто був в Ромні хоч раз весною, Коли були каштани у цвіту, Погодиться усяк зі мною, Що землю бачив у цю мить святу.
Роменщино – мій рідний краю!
РОМЕНЩИНО – МІЙ РІДНИЙ КРАЮ! Мій рідний краю над Сулою, Мій рідний краю – ромен-цвіт! В тобі життя буя і квітне, На хвилях радісних біжить.
Присвячую Ромену
Місто – ромен-цвіт над річкою вгорі. З засульської дороги видніється мені. Будиночки в садках, неначе ліхтарі, Розкинулись картиною, немов на полотні. Ще із давніх-давен збирав
Старий Ромен
Старий Ромен, зажурений Тарас… Сула тече в Дніпровії обійми. Моя Роменщино! Мій любий серцю край! Хмільних каштанів цвіте білопінний! Кругом поля, Роменщино, твої, Зрання де
Ода Ромену
Древнє місто Ромен… Славне місто моє, сивочоле, Ти радієш цвітінню садів І червоним калиновим ґронам. Тут величнії церкви стоять, Сяють сяйвом святим в піднебессі. Над
Не згасатимуть в вірші
Це та людина, яка мала Незламну волю у душі. Сама вона того не знала, Що не згасатимуть в вірші Його думки й переконання, З століть
Андрій Нестерук та Анастасія Охтеменко
Білі каштани, роменські бульвари, кружать в алеях закохані пари, в парку лунають оркестрів баси, юності сміх, дзвінкі голосі. ПРИСПІВ: Рідний Ромен, рідне місто моє, серцем
Мой город
Мой град! Тут золотятся купола Собора Нового Завета, И нас зовут туда колокола, Где праведность Христа во свете. Веди в беззлобность разум, ко Христу! И