Камінь, який кидаєш у ставок, На мить лише сколихує воду. І все… Отак, буває, і я урок Закінчую. Як лист без відповіді, Звук без відгуку.
Позначка: не згинатися
На біду відчайдушно
На біду відчайдушно, немов на дзот, Я іду і ніскільки її не боюся. Все здається мені, що десь є горизонт, До якого плечем торкнуся.. Хтось
Є ворог із прихованим лицем
Є ворог із прихованим лицем Як легко наживати ворогів! Для цього не потрібні злість чи гнів. Частіш у вічі правду говори , Частіш по-справедливому твори.
Памятнику Маяковского
Товарищ Маяковский! К черту, слазьте! Зачем вам эта мраморная слизь? Ну разве в этом подлинное счастье- горой стоять на площади живых? Рабочий класс вам памятник
Югославія в огні
Четвертий тиждень, як бомблять Бєлград, Щодня ,щоночі, майже без зупинки, Їх не спинила навіть святість свят, Великдень перетворюють в поминки. У древній Греції під час
Старшому електромеханіку сільського телефонного звязку Кліщенку Миколі Івановичу
Кліщенку Миколі Івановичу на: 60-ліття. Миколо Івановичу, наш любий друже, Від всіх нас вітання щирі прийми, Цінуєм тебе й шануємо дуже, З тобою у горі
БЕЗУМНАЯ ЛЮБОВЬ
Свою безумную любовь Я кайлом выжигала. Чтоб боль тебе не принести – Я чувства растоптала. О том, что часто по ночам Я плакала в подушку,
БОЛЬ
Поезія – це те, без чого не реалізуєтьсятворча особистісь. Боль сжимает голову. Снова в тишине Одиноко, холодно. Просто плохо мне. Тело все горячее, Слабость все
КРЫЛАТЫЕ ВЫРАЖЕНИЯ И ОТРЫВКИ В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ Н.В. ГОГОЛЯ
ВЕЧЕРА НА ХУТОРЕ БЛИЗ ДИКАНЬКИ «Печатной бумаги развелось столько, что не придумаешьскоро, чтобы такое завернуть в нее». «На балы, если вы едете, то именно для
Песенка о шальных мыслях
Шальные мысли мелькают в голове, От них не скрыться, не избавиться нигде. Пытаюсь убежать от них я прочь, Они преследуют меня и день и ночь.
ХРИЗАНТЕМИ
Дружно розквітли вони восени Жовтим і білим суцвіттям рясним. Любі очам хризантеми мої Сяють в саду феєрверком ясним. Осені ознаки видні у них, „Бабине літо”
ХВИЛИНКИ БІЖАТЬ
Тече рівномірно хвилинками час, Щасливий комусь чи не дуже. Життя так проходить у нас чи повз нас, Кому як судилось, мій друже. В одного достаток