Потім Вічне потім, як це надоїло. У кредит надії завжди жить. На душі вже стільки наболіло. Що горить бажання вовком вить. Я сьогодні, зараз хочу
Позначка: не згинатися
Цель любимая
Цель любимая Ты цель моя уже пол-года, Уже пол-года я люблю. Пол-года я уже страдаю, С ума схожу и так живу. Но ты меня не
Нечисть
Як ховала чоловіка, Серце розривалось. Не було б такому віку, Та лихо спіткалось. Дуже плакала, тужила, А як ніч настала – Слізно господа просила: «Забери,
Пам’ять
Пам’ять Сумують кинуті могили, Ростуть з досади бур’яни, Дивитися не має сили. Які є дочки і сини. А чом же там, же перші діти. Ще
Кінець
Кінець Свята земля спотворена людьми. Як наслідок – глобальне потепління. Розтане лід одвічної зими, Позбавивши надію на спасіння. На сушу хлине з берегів вода, Повибухають
Роменські “вибрики”
Байки Байки не родяться з нічого. Вони беруться із життя. Це не являється секретом ні для кого. Байки – це вад людини викриття. Байки кусючі
Володимир Зацаринний
Ода крові. Це все старе, слова лиш нові: Життя стоїть на складу крові. Приходить кров якась не та, Від капілярів живота. В печінці, в нирках,
ВСЁ СУЕТА
Команда: -«От винта!» И завертелось, закрутилось. Суета! Ты не поверишь – научилась я летать. А если так, то до мечты рукой подать. Звезду достать И
ДО НАЩАДКІВ
20 березня 1639 року народився Іван Мазепа Із кожним роком все ймовірніше мені, Чи маю корні від Мазепи я, чи ні. Хоч три століття з
Скрипка
Всіма покинута, забута, Стояла вона на вікні. Неначе морозами скута Тонула в вечірній імлі. І разом із нею тонули Мелодії ті чарівні, Що ви не
ТИХО
Тихо, мов зачаїлось якесь лихо. Не вловить саме чуйне вухо Якихось звуків навкруги. Тихо. Ніхто не йшов ніде й не їхав, Не плямкав, не сякав,
БУР’ЯНИ
Розцвіла на клумбі квітка пізньої весни. Стали квітку забивати кляті бур’яни. Просить квітка:”Перестраньте! не губіть, молю! Та хіба ж у вас немає крапельки жалю? Що