Олександр Володимирович Кононенко народився 14 жовтня 1994 року в селі Калинівка, Роменського району. Навчався у Миколаївській загальноосвітній школі. Після школи хлопець вступає до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Служив у танковій бригаді ім. Костянтина Пестушка. Невдовзі очолив самохідну батарею. З 2017 року захищав Батьківщину в зоні антитерористичної операції на Донбасі. Олександр був одружений, разом з дружиною Оленою виховував сина. Родина проживала у Кривому Розі.
З початком повномасштабного вторгнення росії, у складі своеї бригади, очолює самохідну батарею яка виконувала бойові завдання на різних найгарячіших точках фронту.
Заступник командира механізованого батальйону з артилерії, майор Олександр Кононенко був важко поранений 13 квітня під час ведення бойових дій поблизу Новотошківки. Помер у шпиталі у м. Дніпро де лікарі тиждень боролися за його життя.
Прощання з 27-ми річним Героєм проходило на Алеї Слави у Ромнах 23 квітня 2022 року.
Поховали Олександра у рідній Калинівці.
За мужність та звитягу Олександр був нагороджений відзнаками командувача об’єднаних Сил Збройних сил України “Ветеран АТО”, “За мужність”, “За звитягу та вірність”, відзнакою начальника Генерального Штабу ЗСУ “Учасник АТО”, почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеню.
За матеріалами Роменського краєзнавчого музею.