СІЧЕНЬ 1 – 100 років із дня відкриття Роменської телефонної станції (1910). 11 –90 років із дня відкриття в Ромні повітового з’їзду вчителів (1920). 15
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
СІЧЕНЬ 1 – 100 років із дня відкриття Роменської телефонної станції (1910). 11 –90 років із дня відкриття в Ромні повітового з’їзду вчителів (1920). 15
Ромни – місто обласного підпорядкування з 1962р., центр району, залізнична станція. Розкинулося на правому березі річки Сули ( лівої притоки Дніпра), біля впадіння в неї
У квітні цього року група членів редколегії – В.О. Плашкіна, В.І. Яковлєва на чолі з головним редактором Віктором Клейніхом, а також із участю кореспондента газети
Про зародження торгівлі в Ромні не знайдено ні літописних, ні архівних даних. Причини і форми розвитку торговельних відносин подібні між містами. Тому етапи розвитку Іллінського
Не питай, не питай ти даремно, Чи кохаю тебе, чи люблю? Не кажи слів колючих так ревно, Краще пісню, кохана, послухай мою. Почекай, почекай хоч
Йому — 87 років, із них школа, навчання у військовому медичному училищі, 2 роки з “гаком” — “життя в повітрі” (служив у повітряно-десантних частинах), 6
Не твоя й не моя то вина — покриває життя сивина. Погляд мій ти очима злови — і не клич ти любов, не зови. Витру
Припадають ізнов ластівки до води і в студене здіймаються небо. Ти в дорогу мене за село проведи, Тільки слова прощання — не треба… Хай згадається
Сумління чисте? Важко на душі? Рятують серце лиш вірші. *** Усе почалося з суму та самоти. Якесь плутане інтерв’ю писакам. Просто розмова, без конкретики, без
Камінь, який кидаєш у ставок, На мить лише сколихує воду. І все… Отак, буває, і я урок Закінчую. Як лист без відповіді, Звук без відгуку.
Читаю Платонова, думаю… Звідки Сюжет цей? – немає примітки. Життєва картина? Звірі! Казали раніше – «плями білі» У нашій історії, у біографії… Криваве дослідження на
Я писала тобі, що хата моя під соломою, Одна на всю вулицю, довго шукать не треба. Що живу я в тій хаті вдовою солом’яною І