Памяти отца моего Донецкого Георгия Петровича Прости меня, отец! Я редко прихожу к твоей могиле. Но помню день и час, когда ты уходил в тот
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Памяти отца моего Донецкого Георгия Петровича Прости меня, отец! Я редко прихожу к твоей могиле. Но помню день и час, когда ты уходил в тот
БЛАГАЯ ВЕСТЬ Несказанная радость! Весть благая ! Архангел Гавриил Марию Деву возвестил. И Дух Святой сошёл, и Приснодеву посетил. И силою Всевышней осенил, рождение Святое
Время – в пространстве. Пространство – во времени. Бьют беспощадно по темени. Сосут под ложечкой. Жмут немножечко. Тянут под мышками. Давят делишками. Ползают змеями. Только
Олександру Михайловичу Приходькові директору Глухівського Центру Електрозв’язку на 60 – ти ліття Олександру Михайловичу, Наш любий друже, З ювілеем від всіх нас Вітання прийми. Шануєм
Лапатий сніг кружляє над землею, Мов пари в вальсі кружать молоді, І я іду в ялинову алею На зустріч в юні роки золоті. У тій
ВІЙНА 22 червня сорок першого року Найстрашніша у світі Почалася війна , Ми були ще малі , Просто кажучи – діти , Своїм чорним крилом
Географічні найменування (макро- і мікротопоніми) міцно ввійшли у наше життя. Здебільшого ми не помічаємо їх і не замислюємося над тим, звідки вони беруть витоки, хто
(Василю Андрійовичу Головку присвячую ) В наш час такий засмиканий і бідний , Коли не хочуть квітнуть й спориші, Живе людина – лагідна й привітна,
МАМЕ Ты приснилась мне тёплым солнышком, Белою ромашкой, полевой И стоишь, склоня головку светлокосую На неведомой дороге кочевой, А пути дороги неизведаны, Ноженьки стоптались в
Плакали гроздья рябины Роняя на землю слезу. Зияли под корнем руины. Свалило рябину в грозу. Лежит, на боку, унывая. Листья поникли, грустят. Притихла больная, не
Свобода у діях, свобода у слові, Свобода колише думки. Купається завжди свобода в любові, Кладуть до підніжжя їй свіжі квітки. Рослину, тварину нітить, нуртує Відсутність
Їх оспівали давно вже поети, Як матір, дитину і вічну любов. Та всі не розкрили вони ще секрети, Тому до них повертаються знов. Стали у