ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Зустрілись два брати, в похилому віці. Не бачились більше, як десять років. Слабенькі такі, мов підстрелені птиці, Хвороби дошкулюють з різних боків. Зустрілись
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Зустрілись два брати, в похилому віці. Не бачились більше, як десять років. Слабенькі такі, мов підстрелені птиці, Хвороби дошкулюють з різних боків. Зустрілись
Ну что ж ты, сердце моё, Всё стучишь и стучишь, Всем врагам на зло. Не молчи. Или тебе все равно? Печаль моя несусветная, злая, тупая,
Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок та блакитні очі озер і ставків. Це безмежні
9 Травня… Уже в сімдесятий раз ми відзначаємо цей незвичайний день. Незвичайний, бо поєднує в собі не лише почуття гордості й торжества від перемоги над
ВСТРЕЧА (Приезд в гости к сыну Саше в С.- Петербург) Ждала я с нетерпеньем долго встречи с вами, Родные деточки, любимые мои! Уверена, что встретите
НАДІЯ Не збагну я свого діла, Чом сльозинка пролилась. Чи то серцем захворіла, Чи Любов’ю обпеклась? І немає в світі ліків. Підкажи якусь траву, Бо,
ДОРОГА ДО БОГА Ходити почало мале дитя. Від хвилювання ручки простягає До того, хто йому і дав життя, До того, хто усе йому прощає. І
ВЕЧІР Вечір. Тихо. Сонечко сідає. Ластівка низесенько літає. Зіронька вечірняя зійшла, Пригорнула до свого крила. До берізки ніжно доторкнуся. Радісно до мальви повернуся. Місяць пропливає
Я СО СВОИМИ МЫСЛЯМИ НАЕДИНЕ Я со своими мыслями наедине. О завтрашнем ли, о вчерашнем дне Я думаю сегодня. Разлучница сама и сводня. Безжалостна к
Самовластитель Защитник Крыма? Нет! Он предал! Посмел разъединить народ. Не мог понять он и не ведал, Кто настоящий патриот. Не избран властью и народом, Он
(Продовження. Початок у №1(28)) Стара Хівря та Хмарин хутір Ідучи проти течії Дніпра, Хмара звернув праворуч. Тепер його шлях пролягав невеликою рікою, звісно ж, якщо
-Зажурився чом, Тарасе , Сумно голову схилив? -Якби міг – злетів, як сокіл , Якби міг – Дніпром б ревів. Схаменіться, люди добрі, Чи не