РОМЕНСЬКИ КАШТАНИ Я мандрував по світу скрізь І відривався від оселі. Шкода Ромен було до сліз – Додому рвавсь у край веселий. Роменські каштани приснились
Категорія: Поезія
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Благословен ти, мій Ромен…
Благословен ти, мій Ромен, Твоя земля благословенна. Серед прославлених імен Твоє для мене – сокровенне. Серед барвінкових стрічок Ти ніби рушником хрещатим Заплів між берегів
Земля свята Роменська, славімо її
Краю мій Роменський, батьківський мій краю, Я тобою тішусь, а себе караю. Чи за те, що довго світом я блукала І тобі віддала я нікчемно
АЛЕЯ СЛАВИ
В центрі міста біля стадіону, Де запах квітів забиває дух, Де не стиха дзвінкий дитячий гомін, Де завжди стрінеш зміну молоду. Алею Слави тут відкрили
ГІМН РОМЕНУ
Величний Ромен наш стоїть над Сулою, Прославлений в битвах жорстоких, в труді, Стоїть він на варті, не зна супокою, Весь час у напрузі, весь час
Земляки ми усі, земляки…
Земляки ми усі, земляки… Батьківщина мала – наш Ромен. Всі разом зберемося таки І згадаєм когорту імен, З-поміж роду яких ми племен. Ми – земляцтво,
Величальна Ромену
РОМЕН (Урочиста, величальна) Де рясніє ромен-цвітом Наша рідна сторона, Місто, славою повите, Мов з легенди вирина. Приспів: Сто народів, сто племен Знало славний град-Ромен, Де
Мой город
Когда-то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетьману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался говор
ЗВЕРНЕННЯ
Я хочу пишатися містом своїм, Бо це є лице і приватний наш дім. Щоб змогла була завжди в радість піти, Та дні вихідні для душі
МІЙ РОМЕН
Я кохаю тебе, моє місто, Мій квітучий чарівний Ромен, І хатинки, неначе намисто Над Сулою пліч-о-пліч здавен. Я кохаю вербу за місточком, Що схилилась від
СОБОР СВЯТОГО ДУХА В РОМНІ
Де правда й кривда у борні сплелись, Щоб розметати часу павутиння, Вознісся він на кручі цій колись, Як істина – велична і нетлінна. Могуть і
ГУБКА МАРИНА
РІДНЕ МІСТО Найкраще місто на землі, Таке прекрасне, миле, рідне, Каштанами весною квітне, Пташками будить на зорі. Тече тут річечка Сула, Та ще й Роменочка