(Продолжение, начало смотри №4 2008 г.) На следующее утро налегке восходители быстро достигли вершины Раздельной. Но что это? Оказывается, гребень вершины, ведущий к пику Дзержинского,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
(Продолжение, начало смотри №4 2008 г.) На следующее утро налегке восходители быстро достигли вершины Раздельной. Но что это? Оказывается, гребень вершины, ведущий к пику Дзержинского,
Ой коси – коси, купані в барвінку, Полоскані у м’яті й чебрецю. Заплетені, ви розлітались стрімко І пахощі вдихали від дощю. Ой коси – коси,
Якийсь незвичний цьогорічний січень, І не морозний, без снігів. Мабуть, пора вже року скликать віче, Щоб кожен місяць на той збір забрів. І кожен з
На землі є різних місць чимало, Побувати де б хотіла я , Та мене частинкою вже стало Те село, де проживаю я. Пам’ятаю зустріч ту
Пойду-ка, запишусь я к психиатру. Сомнения мои развеет он. Курил сигары, перешёл на «Ватру». Я пил «Клинков», а нынче дую самогон. Я ездил в «Мерседесе»
(размышления у полотен В.К. Зосенко) – О чём же мавр поведал кардиналу, – спросила я у Зосенко вчера. Каштановые вечера И мая ароматные рассветы… Нет,
Засуетилось, разбушевалось во мне моё второе «Я». И повело меня, и понесло меня, и размечталась плоть моя. Сиреневым туманом околдована и одурманена черёмухой душа. Слегка
(Продолжение, начало смотри №4 2008 г., №1 2009 г) Вернувшись в Ленинград, Евгений узнал о том, что в Домбае, во время восхождения на вершину Белалакая,
(ой, не смішно аж ніяк) Не шукають ворогів добрі і щасливі люди. А нещасні, злі, голодні бачать ворогів усюди. От якби нагодувати, ощасливити таких! Та
Стрельченку Віктору Петровичу Настане час, коли спитають кожного із нас. Хто відповість, хто – ні. Людина мешкає в Ромні. Своя. Та не тому, що знаю
Всіма покинута, забута, Стояла вона на вікні. Неначе морозами скута Тонула в вечірній імлі. І разом із нею тонули Мелодії ті чарівні, Що ви не
Симфонія синьої ночі Жадана ніч, і синь твоїх очей, І море ніжності, бурхливе синє море. Я потонула в мареві ночей, Де місяць розсипає сині зорі.