Антон ЧЕХОВ: “У МОЇХ ЖИЛАХ ТЕЧЕ УКРАЇНСЬКА КРОВ…“ «Україна дорога і близька моєму серцю…» А.П.Чехов (1860-1904 рр. ж.) ПРОДОВЖУЄМО ЦИКЛ ПУБЛІКАЦІЙ із новими та маловідомими
Позначка: плин часу
Мороз на віконному склі
Мороз на віконному склі Чудні вимальовує квіти… Приснилось мені в дивнім сні, Що ти запросив мене в літо. . Від погляду й лагідних слів По
Бог, храни
В эту ночь я почти не спала День рождения, милый, ждала. Праздник детства, добра и любви. Бог, храни, Бог, храни, Бог, храни. У постели с
Я не можу без тебе заснути
Я не можу без тебе заснути. Чую кроки твої під вікном. Скрипнуть двері від туги та смутку. Коли холод торкнеться чолом. Крила неба у зорянім
Мы похожи с тобой
Я, наверно, всю жизнь к тебе, милый мой, шла, На терновом пути ноги в кровь разбивала… Для тебя одного я любовь берегла, Мне тепла твоего
Життя – бумеранг
Життя – бумеранг, споконвіку так люди казали, Ніщо не зникає безслідно, не йде в небуття. Комусь досить дня, а комусь і століття замало, Щоб мріяти
Звуки шаманського бубна
Чуєш, як б’ються у закутках серця таємних Звуки шаманського бубна, занурюють в транс? Чемно вітається день між прелюдій буремних, Зайве закреслить в чернетках, з’являючись враз.
Надежда
Не хочу бутербродов с икрой, А хочу романтический вечер… Чтобы чьей-то волшебной рукой Зажжены были нежности свечи. . Не хочу бриллиантов в ушах, Ни к
Погляд у юність
Великі сніжинки кружляють в повітрі, Лягають на стежку вони наугад… Я дуже люблю цю погоду, без вітру, Милуюсь красою зими в снігопад. А душу тривожить
Останься…
Останься в памяти моей Мужчиной до конца, Хоть ты и не назвал своей И не надел кольца… . Останься в памяти тех дней, Когда любовь
Прости мне мою любовь
Если сможешь, прости мне любовь, Опоздавшую лет на пятнадцать… Взволновалась остывшая кровь – И куда мне теперь с ней деваться?.. . Покорил только взглядом одним,
Загадкова зима
Мороз-чаклун гаптує вже малюнки На вранішньому сонному вікні… Зима якісь готує подарунки На вибіленім долі полотні. . Мабуть, не випадково стрілись знову І в сни