«Тату, розкажіть щось про війну», – не раз просила дочка. «Нехай йому! Таке, донечко, і згадувать не варто!» Скупий мій дід був на розповіді про
Позначка: плин часу
Не раз…
Не раз закохувалась я. Не раз на зустрічі чекала. Не раз від сорому в очах, Других, засудливих згорала. Бог бачив це і дарував Мені любов
Ты идешь? Я с тобой.
Ты идешь? Я с тобой. Куда? А без разницы. Как прикажешь. Мне бы только попасть туда, Где ты раны теплом замажешь. Истерзая собою мрак, Растворяя
Карл Маркс як поет та його українська генеза
Про українське походження основоположника марксизму, видатного вченого К.Г.МАРКСА (1818-1883 рр.ж.) та його невідому літературну творчість. Карла Генріховича Маркса, як філософа і економіста, політичного журналіста і
Прем’єра романсу “Гроздья акации…” українською мовою
ЕКСКУРС щодо створення перекладу… Із середини травня у Києві зацвітають акації. Раніше їхні грони були тільки білі, а нині є також рожеві, можливо, й інші,
Весняна заметіль
Весняна́ заметіль у дворі – Пелюсткові летять снігопади… Вийду я о ранковій порі, Щоб сп’яніть ароматами саду. . Заметіль у дворі, заметіль… Відцвітають старі абрикоси.
Пророки, зрадники, злочинці…
Пророки, зрадники, злочинці, Таланти, збоченці, уми… Великі й ниці українці – Усе це ми.Усе це ми. Ми – різні і в нутрі, і зовні, Між
Розквітли вишні
Розквітли вишні у твоїм саду, Їх ніжний аромат дурманить душу. З своїми мріями до тебе йду, Я неземну красу побачить мушу. . Спів солов’я, як
Душа тепла шукала все життя
Душа тепла шукала все життя, Літа пливли, мінялися прогнози… Стрічала на шляхах десь каяття, Вітри холодні, спеку і морози; Нещадно били блискавиці й грози. .
Тени предков взрывают свод
Тени предков взрывают свод В громогласном рычаньи неба Долетают до тех высот, Где при жизни никто и не был. Им под стать теперь солнца свет,
Зеркала свои позанавешу
Зеркала свои позанавешу И уйду походкой «от бедра»… Пусть уже немолодая внешне, Но внутри – красива и мудра́! . Удаляя негатива строчки, Сочиняю лишь красивый
А я чекаю…
Я так скучаю за тобою, так скучаю. Дзвінків твоїх, хороший мій, я так чекаю… В саду щебече соловей – усівсь на груші, Своєю піснею мені