Як ґудзик, відривала я тебе від себе… І плакало рясним дощем похмуре небо. І розривала блискавиця темінь ночі, А в її світлі мерехтіли сині очі.
Позначка: не згинатися
Ніколи не жалкуй про своє вчора
Ніколи не жалкуй про своє вчора, Сьогодні буде краще ніж колись, А завтра знов відкриються простори, До них лишень уважно придивись. Ніколи не складай в
А я тебе любитиму таким
Старіє тіло, милий, не душа. Сивіють очі, мила, та не серце. Зів’яне, милий, наче цвіт, краса. Я знаю, люба, знаю, ти не перша. А я
Вишиванки
У моїх вишиванках – вся доля: І недоспані ночі, і дні, І любов, і незламная воля, І умілії руки мої. . За стібочком – стібочок…
Капітан Шиклі
З моєї майбутньої книги “Про моряків та море”. На початку двохтисячних я працював у німецькій судноплавній компанії старшим механіком. Судна там були невеликі, від трьох
Це Перемога, коли спокою нема
Це Перемога, коли спокою нема, Коли стріляють приспані патрони, Коли ще Нігоянівська зима Змінила всі неписані закони. Це Перемога, коли втомлена весна Бузковим квітом вабить
Прощальний лист
Коли отримаєш листа, Мене в живих уже не буде. На розстріл завтра поведуть Німецькі пси. А це не люди. Повір, мій брате, не боюсь! Смертей
Один із мільйонів
«Тату, розкажіть щось про війну», – не раз просила дочка. «Нехай йому! Таке, донечко, і згадувать не варто!» Скупий мій дід був на розповіді про
Балада про братів
ФОТОТВІРИМ На світлині зліва направо: Олександр (1922 р.н.), Олексій (1920 р.н.), Володимир (1925 р.н.) – БУГРИМИ, рідні брати, с. Хмелів Роменського району на Сумщині. Коли
Не вгодити
Для чого людям борода? Чому із пики пре щетина? У когось виросте густа Та ще й колюча, мов шипшина. У іншого вона рідка, Як павутиння
Не раз…
Не раз закохувалась я. Не раз на зустрічі чекала. Не раз від сорому в очах, Других, засудливих згорала. Бог бачив це і дарував Мені любов
Загартована болем, заточена
Загартована болем, заточена, Відчайдушно-розкута, розхристана, Безтурботно-слабка, заморочена, Я забула, проспала всі істини. За відверто-насиченим поглядом Заховаю мотиви зримовані. Я несу на смітник свіжі спогади, Ті,