Тихо, мов зачаїлось якесь лихо. Не вловить саме чуйне вухо Якихось звуків навкруги. Тихо. Ніхто не йшов ніде й не їхав, Не плямкав, не сякав,
Позначка: Кохання
СИНДРОМ ЕСЕНИНА
Так веселей лошадка бей копытом, Я прилетел домой как ангел во плоти. Моя душа расстроена, разбита, Но жизни путь обязан я пройти. Эх! Наливай, маманя,
КОХАНА, ТЕБЕ Я ЛЮБЛЮ
КОХАНА, ТЕБЕ Я ЛЮБЛЮ Вечір, тихо надворі, ще Місяць не сяє, Соловейко щебече в сусіднім гаю, Над горою мелодія пісні лунає, Я зустрів тебе мила
ДОЛЯ
Рано ми вмієм любити, Пізно – любов шанувати. М. Луків Різні долі бувають, а дісталась нещасна: в юнака закохалась щиро дівчина красна. Закохалася ніжно, так
Тишина
Тишина Не всегда нужна нам тишина, Но она нужна когда идёт война, Когда вулканы рвутся из земли, И раскаты грома слышатся вдали. Нужна нам тишина
Любов не йде
Любов не йде Я про відсутність ласки не кажу. В жіночий день квіток не бачу. Та любов свою чекаю, стережу. Хоч вона на мене дивиться
Ноктюрн
Ноктюрн Я шёл от вас. В лицо мне дождь хлестал, И ветер выл…мне чудились рыданья… Унылый след холодного прощанья Гранитом на сердце лежал. И думал
Мечта
Мечта Когда при волшебном дыхании Весны просыпаются реки И блещут лазурные своды, И звуков природа полна, – Мне грезится в смутном мечтании Иная, для всех
Крик душі
Ввечері з роботи ,бахнувши дверима, Залетіла жінка ,наче вітер в спину Вже строє вечерю чоловік на кухні, Жінка із розгону на стіл ставе тухлі: “глянь
Кому за 30
Якось з подругою рішили,піти в клуб кому за 30, Виросли неначе крила,вже той клуб ночами сниться. Накрутила бігуді,чолку ловко начесала, Намазюкала і губи, щоб не
Строфи
*** Зима холодным ветром дышит, Душа слезой дождя полна. Во мраке мечется она- Ответы на сомненья ищет. *** С любовью ненависть одна По силе чувств
І любов ніколи не згорить
Як же рясно клопоту в житті, Різної всякденної мороки. Головне – зійтися у меті, Щоб прожити в мирі довгі роки. Головне – хто поруч біля