Вселивши дух святий у праведні тіла,
Бог дав життя – чарівний дар від неба,
Щоб на землі робилися діла
Угодні Господу, а не лише для себе.
Прийнявши суть людську, бо суть людська грішна,
Піклується про нас Отець щоденно,
Щоб нам на плечі благодать з небес зійшла,
Щоб дух святий не маявся даремно.
Ти – наш Творець, а ми – твоє творіння,
Ти дав знання, як це життя хранити.
Вони – нащадки твойого веління,
Потрібно з гідністю цей дар святий носити.
Ти – Лікар, у твоїх руках надія!
Ти – за життя людське борець святий,
Бо під твоїм крилом плекають мрії
Тоді, коли немає сили йти.
Але й сюди пробралась вража сила,
І коло замикає гаманець,
Якщо нема грошей, то вже тобі – могила,
І без різниці – який жде кінець.
У нас лише бюджетні установи!
Але Бюджет наш лисий, наче біб.
Ти хочеш бути сильним і здоровим? –
Збирай для лікаря копієчку на хліб.
Бо він, нещасний, з голоду вмирає,
Без «перекусу» сил нема приймать,
Напившись сліз людських, стрічає
І каже: «Тепер можна лікувать».
Порада: «Раджу, люди, не хворіти,
Бо тут місця замовлені давно,
Бажаю вам до сотні років жити,
Не зазираючи у лікарське вікно.»
А ви – оті нащадки Гіпократа,
Задумайтесь, вам силу Бог надав,
Щоб ви душею вміли лікувати,
Щоб храм надії в грудях воскресав!