Остання сльоза За вікном сьогодні знову сніг… Я знаю, що вже не ступиш ти на мій поріг… Я знаю – скоро ти мене забудеш, Та
 
			
		
		 
					
			Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
 
			
		
		Остання сльоза За вікном сьогодні знову сніг… Я знаю, що вже не ступиш ти на мій поріг… Я знаю – скоро ти мене забудеш, Та
 
			
		
		Самотній дуб одвіковічний, І чорний ворон кряче там: Таврує голосом своїм, той сум повічний, Що дуб колись побачив сам. І кожна гілочка зітхнула, Як доля
 
			
		
		Присвячую моїй матусі Курличуть в небі журавлі, Від берегів давно відчалили вже кораблі А над порожньою колискою старенька Мандрує в снах зі мною ненька… Пробач
 
			
		
		Чигиринцю Леоніду Васильовичу Я напишу тобі листа І запрошу в життя своє. Коли вже трапилося так, То мабуть щось у цьому є. І не питай
 
			
		
		В чистом поле, за рекою В цыганском таборе весна. Песней душу успокою. Пой-звени, моя струна! Конь, гитара, вольный ветер Да костров хмельной дымок. Кто же,
 
			
		
		Подари мне, папа Карло, Буратино! Мы с ним отправимся туда, где чудеса. Там затянуло пруд старинный бурой тиной. Но у пруда растёт зелёный сад. В