Збираю по намистині все, що стосується особистостей мого рідного Роменського краю на Сумщині. У цій пекторалі ім’я поета-патріота Леоніда Полтави займає особливе місце. Усе своє
Шлях у минуле – шлях у майбутнє!
Любов, незрадлива до берегів Дніпра, вела крізь невимовні муки. О, скільки нині спочива в Бавнд Бруку Преславних наших дочок і синів! Свої таланти, силу, навіть
Роменська капелла
Пісня – також зброя Роки Другої світової війни залишили в пам’яті людства імена відважних патріотів – людей з великої літери, що поклали свої життя у
Смак сонця – смак життя
Росли тополі кронами на захід, Немов тяглися тужно за хребти, Немов душею рвалися — іти! — На віщий звук, на рідний глас, на заклик. Обдарована
Чи зійде сонце над Україною
Є в мене найдорожче – Україна!.. Леонід Полтава Письменник Леонід Полтава (справжнє прізвище – Леонард Пархомович, родом із села Вовківці на Роменщині) став відомим українському
Любив Україну
Цей світ, як розбурхане море буття, нерідко розносить долі навіть найрідніших одне до одного людей. Та особливо гірким є той випадок, коли це долі батька
Він жив Україною
Складна й трагічна історія України. Якщо до 1240 року уся Європа знала про могутню Київську Русь, про її славні перемоги над кочівниками-агресорами, про красу її
ПОЛТАВА ЛЕОНІД
ПОЛТАВА ЛЕОНІД (ЛЕОНІД ЕДВАРДОВИЧ ЄНСЕН-ПАРХОМОВИЧ) (1921-1990) Український поет в еміграції, громадський діяч, журналіст радіо «Свобода» та радіо «Голос Америки», уродженець Роменщини. Ім’я Леоніда Єнсена-Полтави (справжнє
А коли б вона прийшла!?…
Небо зорями розквітло і дивилося привітно на вербу та на хлопчину, хто очікував дівчину!? В.Б. Літнє небо над полатавським селом Кліщинці палало зорями. По ньому
ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ
Лечу і лечу світами В погоні за власним Дніпром. У всіх є земля під ногами, У мене ж – аеродром. Леонід Полтава Усе життя Леонід
Мы обнимаем города
МЫ ОБНИМАЕМ ГОРОДА, шагами меряем. Читаем новые места, живем в преддверии. Спешим успеть увидеть все, чтобы запомнилось. И бросить мелочью в фонтан, чтобы исполнилось. Мы
Приблудна собака
Погода була так собі: негода. За комір котиться, не світять ліхтарі, Із-під коліс на пішохідних переходах Летить на одяг… Але треба йти. Зеленого чекаю. Більш