Я не боюсь того, что будет. Я не стремлюсь предвидеть это… Мне хорошо не знать покуда Я буду жить из лета в лето! Не прибегаю
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Я не боюсь того, что будет. Я не стремлюсь предвидеть это… Мне хорошо не знать покуда Я буду жить из лета в лето! Не прибегаю
Саенко Александру Ивановичу Когда перед тобой скала И замелька́ет: де́ться не́куда, Ты вспомни: е́сть ещё-таки дела… А сомневаться не́когда. Без паники! Я по натуре –
До художнього полотна М.А. Троценка «Посидь зі мною» Посидь ти, дівчино, отут зі мною, Моєю музою хоч трішечки побудь. Прийшла до мене, й став цей
Сіріє тиша вранішнього літа, І жайвір он співає. Як він уцілів? На полі ще роса лежить не збита – Якраз прийшла пора жниварських мирних днів.
Присвячую Г.О. Радіній, яка подарувала танк Червоній Армії Знайти не можу назви я цьому, Не можу підібрати слів значущих, Можливо, знайде їх митець грядущий, А
(Памяти Н. П. Самохина) На столе тихий отблеск прошедшего лета, А в душе безутешной горит пустота… Там, где муза летала, мечтою согрета, Утешения нет, обитает
Ти – єдина (О.А. Деревській) До тебе, мамо, звідусіль привіти Летять з вітрами кожної пори. Гойдають верби над Сулою віти, Зорять з небес твої рідненькі
Пожовкле листя стелиться до ніг, і осінь в душу стукає грозою, Вернись, солдате, знову на поріг, стекла вже свічка згірклою сльозою… Громи із неба струшують
По снегу следы уходили от дома. Они уносили с собою любовь. Простите, мадам, мы едва лишь знакомы, Но вы разбудили дремавшую кровь. Мадам, я не
И ЗАДАЧА УЖЕ НЕ ЗАДАЧА Старшему мичману Попову Валерию Степановичу Я смотрю из окна на дорогу пустую. Я жизнь вопрошаю свою холостую, Прошло ли всё
БРАТУ Донецькому Олексію Георгійовичу (Притча-побажання) І Послухай, брате, що тобі скажу: Бог виліпив із глини чоловіка. Та глини залишилася частина невелика. – Що хочеш, чоловіче?
Чого там тільки й не було – На ярмарку Іллінському в Ромені Шалені в нас торги були колись, Смішні вистави зовсім без білетів. Дарма собі