Коли в нашого сусіда, маленького сухенького дідуся, який щоранку з двома ціпками просувався черепашачими кроками до хвіртки, запитували, як здоров’я, він бадьоро відповідав: «На всі
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Коли в нашого сусіда, маленького сухенького дідуся, який щоранку з двома ціпками просувався черепашачими кроками до хвіртки, запитували, як здоров’я, він бадьоро відповідав: «На всі
Игра по правилам Я просто для тебя была игрой, Ты хотел выглядеть, как герой. Играл, играл, пока не выиграл Над чувствами моими ты. Я вижу
– Собі – То – будяки, а то – колюче терня. В обличчя – буревій. На серці – майота. У спогади вона мене поверне. Щось
Миколі Даниловичу Ілляшенку, освітянину за фахом, журналісту за покликанням, члену Національної спілки журналістів України, члену Європейської спілки журналістів, почесному громадянину м. Білопілля і просто… Людині.
Людмилі Ромен Про збірку віршів “Грім” Класична річ. Поезії вершина. Проте багато незнайомих слів. Метафор—море. Я пересічна людина Смисл деяких зовсім не зрозумів. Володимир Грім
50-річчю спільного життя присвячую. Був теплий, світлий, сонячний, погожий день. Було це в Харкові, піввіку тому. Кохана, пам’ятаєш, ми з тобою йдем До ЗАГСУ —
Сьогодні гостем нашого журналу є Іван Миколайович Рішняк, голова ДАК «Хліб України», депутат Верховної Ради України ІV скликання, людина, котра відігравала і відіграє важливу роль
Сумління чисте? Важко на душі? Рятують серце лиш вірші. *** Усе почалося з суму та самоти. Якесь плутане інтерв’ю писакам. Просто розмова, без конкретики, без
Камінь, який кидаєш у ставок, На мить лише сколихує воду. І все… Отак, буває, і я урок Закінчую. Як лист без відповіді, Звук без відгуку.
Живу, не гнусь, поляризуюсь, Людським життям електризуюсь, Бо не втечеш від полюсів. Критичних мінусів, плюсів. Життя іде, і струм іде, З ним не розлучишся ніде.
Читаю Платонова, думаю… Звідки Сюжет цей? – немає примітки. Життєва картина? Звірі! Казали раніше – «плями білі» У нашій історії, у біографії… Криваве дослідження на
Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.