Загартована болем, заточена, Відчайдушно-розкута, розхристана, Безтурботно-слабка, заморочена, Я забула, проспала всі істини. За відверто-насиченим поглядом Заховаю мотиви зримовані. Я несу на смітник свіжі спогади, Ті,
Позначка: совість
Ты идешь? Я с тобой.
Ты идешь? Я с тобой. Куда? А без разницы. Как прикажешь. Мне бы только попасть туда, Где ты раны теплом замажешь. Истерзая собою мрак, Растворяя
По чому пізнаєш роменця?..
По чому пізнаєш роменця?.. Як в полі зелене стебельце, я ріс землелюбом, самітником був. Ніколи не був я роменцем, бо вже і стежину до міста
О, світе Божого добра!
О, світе Божого добра, Проснися в душах очерствілих! Заблудлих, проклятих, глухих, Продажніх часом, онімілих. Наповни, Господи, серця Красою ніжною і цвітом, Добром і щедрістю, теплом,
Душа тепла шукала все життя
Душа тепла шукала все життя, Літа пливли, мінялися прогнози… Стрічала на шляхах десь каяття, Вітри холодні, спеку і морози; Нещадно били блискавиці й грози. .
Ми не вони
Ой, як гарно б ми жили Якби не оті ВОНИ. Через них уся біда, Що аж злоба заїда. Покосилась наша хата Бо у них морда
Зустріну день новий
Свою любов, і мрії, сподівання, Віддам поезії – душі я без вагання. А смуток, біль, і розпач, щем – розлуки, Розвію на вітрах, звільню від
Мрія
Я мрію описати пори року. Як золото вкриває восени Зелене листя, наче ненароком, А потім десь зникає, як ті сни. Як сніг летить, як крутить
Скажи, Всевишній, слово
Що це? Гуркоче грім у хмарі грозовій? Ні! Це летять снаряди по моїй землі! Це рідну Україну вже на шмаття рвуть. Там хлопці молодії кров
Мне двадцать два
Мне двадцать два и я живой, А значит – всё в порядке. Хотя уже давно с судьбой Я всё играю в прятки. Ну, а пока
Цвяхи
Бретналі, ґонталі, дахналі… Ґанджовиті, хоч прізвища – цвяші. Нас у долю своєї землі забивають довбешкою фальші. Невситима в’язка мілина, поглинаюча самості міти, де розплескують голови
Намагалася жити по совісті я. Чи вдалося?
Не потрібно мені, ні корон, ні овацій, ні слави. Я проста, друзі, жінка, як і більшість із вас у житті. Я зміцніла у праці тяжкій,