Ось і зима, погода невтішна. Ладу нема і це вже не смішно. Ранковий шум, я з ним прокидаюсь. Початок дум, до справ повертаюсь. Молюся Богу
Позначка: совість
ОЙ У НЕБІ СИНІМ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ …
Ой у небі синім журавлі летіли, Два білих журавлі крилонька втомили, Крилонька втомили та й стали кружляти, Місце для спочину на землі шукати. Кружляли, літали,
Родина
Где моя Родина?Там, где впервые Очи увидели свет, Слух убаюкали звуки родные, Душу обвеяли сны золотые?.. Сердце ответило : нет! Там ли она, где, на
Слова благодарности
Развитие физической культуры и спорта в Ромнах во многом зависит от денежных средств, которые выделяются с городского бюджета. Но если все эти средства разделить на
Благотворительность – значит творить благо
Голыми сюда пришли, Голыми и уйдем обратно. Нар. мудрость. Прежде всего надо сказать, что все новое – это хорошо забытое старое. Корни таких понятий как
РОМЕНСЬКА МАДОННА
Майстрам-реставраторам Київської художньої майстерні. І. Мене зворушив чистий зір мадонни, Закоханий в мале дитя своє… Тривога матері й чуття – бездонні, Що душу всю іскринці
Ветеранам Великої Вітчизняної війни
Ветерани Залишилось мало ветеранів. Більшість їх земля пухка забрала. Всі трудилися до сил останніх, Слава про діла їх не згасала. Були серед них і волонтери,
Вдячний пацієнтам
Я віддав життя своє роботі, Все до крихти людям я віддав. Пацієнтів моїх тисяч сотні Від недуги, зла я врятував. Все робив це чесно дні
Поминки по Робін Гуду
З ненависті відлік повітря для творчого пошуку слів, яких треба тисячі літрів, щоб з розуму твір кожний звів. Я першим не буду ніколи, бо вже
У серці моєму – гордість
Матері й бабусі – це перші люди, котрим ми повинні підставляти своє надійне плече, допомагати їм, підтримувати фізично й морально. Цього “правила” дотримувалась і десятирічна
Солов’ї
От розтьохкались, спасу немає, Розбентежили душу мою, Із-за обрію синь пробиває, Вянуть зорі в небеснім раю. Ті-ті-тінь, ті-ті-тінь на калині, Тете-тень, тете-тень у душі, Та
Прощай
Нема питань, пішла так просто, А в мене й серце не болить Покрило слід осіннім листом, Що аж нітрішечки не злить. Душі нема за чим