«Слугою» Я не став. Не був, також, і паном. Але я справді знав, Що вводять нас в оману. Колись в кпрс «Засватати» хотіли, Дубовий інтерес
Позначка: сенс життя
У Василівці хмарилось
Пісня Він все свариться, свариться, Як скажу не те щось. У Василівці хмариться, А в Оленівці дощ. Через сварку не ладиться. Двох вона не єдна.
Звернувся Бог до України
Звернувся Бог до України, Спитавши в кожної людини: — Подумай зараз і скажи, Що зробиш ти після війни? І Бог у відповідь почув, І кожен
Окоп
Я його уночі сам створив, Коли Місяць за хмарами спав. Я лежав, землю-матінку рив І по краю її розгортав. У думках моїх ширився світ: Круті
Ми все повернем те, що нам належить
Ми все повернем те, що нам належить, Міста і села, і ліси, і води. Бач, нас ізроду ворог наш бентежить, Та ми звемось не стадом,
Я ніколи не буду іншою!..
Я ніколи не буду іншою!.. Є для цього багато причин… Моє серце,, говорить” по- іншому!.. Добротою зігрію я всіх… Коли раптом, хтось скаже не щиро:
Цілющий чай
Кладу у чай собі дві ложки настрою, пів ложки цукру, дрібку таємниць… Дістану разом з чашкою квітчастою ще блюдечко фарфорове з полиць. . А ще
Весни розливи сонечко злизало
Весни розливи сонечко злизало, Остання крапля висохла весни. Душі «добридень» літечко сказало, Заглянуло наївно в мої сни. Вже завтра – літо. Птахи стоголосі Акорди розсипають
Російська мова
Нас вчили зі шкільної лави І аж до зморщок, до сивин Так розмовлять, як розмовляли Некрасов, Пушкін і Купрін. Тож ми, прості провінціали, Щоб другосортними
Прапор – це вся Україна
В турецькій Анкарі нарада відбулася. На неї із росії яничар прибув. Він родом з України. Гнида продалася. Прогнутись перед ”цариком” він не забувсь. А з
Така різниця
Ходив я в Армію. Служив, Зростаючи в кар’єрі. На різних теренах блудив. У різні входив двері. Сім’ю не бачив. Полігон Займав і дні і ночі.
Про Україну
Українці– народ незборимий. А загарбати нас враг хотів. Він із півночі, півдня і сходу Із війною, як завжди, летів. Бо земля в нас родюча, багата,