Таких, як він, називають диваками. Непосидючий і допитливий, краєзнавець і книголюб, художник-аматор, шанувальник літературної спадщини Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, патріот України і свого
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Таких, як він, називають диваками. Непосидючий і допитливий, краєзнавець і книголюб, художник-аматор, шанувальник літературної спадщини Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, патріот України і свого
Я відключаюсь від усього на хвилину, І ніби я на крилах в небесах. Коли я слухаю ту пісню «Яворину», Я птах, я вільний сизокрилий птах.
В НАСТОЯЩЕМ БЫЛОЕ ВЕРША Однажды в гаштете* под Дрезденом на рояле играл Лукашов. Там я пела «Катюшу». Весь зал, молча, слушал. Песня брала за душу.
ТИША Чую, як дихає тиша, Безсоння надходить сумне, Немовби настирлива миша, Доводить до сказу мене. Качаюся з боку я на бік, Тріщить голова від думок,
Побачила тебе випадково. Зустріла, ну що тут такого. А ти мене навіть не помітив, А ти дивився на квіти. Приспів: Я чекаю тебе, Кохаю тебе,
РОМЕН (Урочиста, величальна) Де рясніє ромен-цвітом Наша рідна сторона, Місто, славою повите, Мов з легенди вирина. Приспів: Сто народів, сто племен Знало славний град-Ромен, Де
Білі каштани, роменські бульвари, Кружляють в алеях закохані пари, В парку лунають оркестрів баси, Юності сміх, дзвінкі голоси. Приспів: Рідний Ромен, рідне місто моє, Серцем
Там, де стихія – град і шквали руйнує місто, як навала, Здається, все, кінець, немає вороття. А, може, землетрус чи зливи, вогонь, мороз і все
(Романс) Гори, гори, зоре моя У вирію немає краю, У вічності є таїна, Серця коханих заполоняє, Лише любов і доброта. Лише закоханим за крок, Дістати
Шальные мысли мелькают в голове, От них не скрыться, не избавиться нигде. Пытаюсь убежать от них я прочь, Они преследуют меня и день и ночь.