Смерть буває красивою навіть – подивися на осінь, і ти побачиш: в останній октаві лист упав до безхмарності. І дзвенять візерунчасті крони, в супокої та
Позначка: не згинатися
Козаччина і “гусарія” – частина сумської історії
Не зважаючи на доволі значний час, що минув після здобуття Україною незалежності, рецидиви імперського осмислення нашої історії на реґіональному рівні проявляються з дивовижною впертістю та
Хвилина мовчання…
Хвилина мовчання…Як дьоготь, розлита… Ковтаємо сльози, бо серце щемить. Розходиться горе чумою по світу, Та, певне, не всім чуже горе болить… Хвилина мовчання… Гірка і
Страшна війна
Війна страшна лягає всім на груди. Вона несе і рани, і смерті. Страждають в горі всі вкраїнські люди. Хай бережуть їх ангели святі. Боронять рідний
Багряні роси
Густий туман розсіявся до ранку, багряні роси впали на траву, холодний промінь зблиснув десь на ґанку і заховався в неба кіптяву. . Світанки вкотре з
Я народився в тім краю
Я народився в тім краю, Де пахнуть роси, Де юні подруги в маю Ромен вплітають в коси. Там, серед гомону дібров, Де юність казку ткала,
Дипломатична паскуда
Звіт представника орків в ООН У житті я мов паскуда. Все не так мені. В яслях гадив по пів-пуда – Гарні були дні. А у
Ти хоч криком кричи
Ти хоч криком кричи, а хоч плач, хоч мовчи – незалежність твоя, що волошка у полі. Припадеш до землі, наче зірка вночі, підійматимеш душу, мов
Вдова… І зараз 20 їй
Будинок цей пологовим зоветься. На ганок вийшла жінка молода. Їй, може, двадцять років(так здається). А доля в неї, ой, тяжка. Шкода. На трепетних руках дитя
Ікони плачуть…
Ікони плачуть… Покуть у печалі… Згорнули крила білі рушники, У лузі мавки гучно закричали, Засохли в полі сині волошкИ. І плачуть верби… Схлипує калина… У
Ціль свята
У цю війну, ой, так ми натерпілись, Що із думок, з життя не йде вона, Бо українці вже нагорювались І сліз пекучих напились сповна. Запеклий
Я шию форму…
Я шию форму для солдата, який в окопі разом з братом ночує вже не першу ніч… . Стріляє він десь з автомата, я тисну на